29.11.2022р. Тема:Елементи та головні завдання системи ХАССП щодо особистої гігієни працівників ресторанного господарства.
Дотримання особистої гігієни працівниками закладу харчування має велике значення для виготовлення якісної та безпечної за епідеміологічними показниками продукції й профілактики різних інфекційних захворювань, кишкових інфекцій, харчових отруєнь, гельмінтозів.
Персонал закладу зобов’язаний стежити за чистотою свого тіла, приходити на роботу в чистому одязі і взутті. Верхній одяг, особисті речі необхідно залишати в гардеробі. Перед початком роботи працівники повинні прийняти душ, а в разі його відсутності – ретельно вимити руки з милом, одягти чистий санітарний одяг, підібрати волосся під ковпак чи косинку. Забороняється застібати санітарний одяг шпильками і зберігати в кишенях сигарети, шпильки, гроші та інші предмети, носити прикраси, значки та ін.
Особливо ретельно необхідно стежити за чистотою рук персоналу. Руки слід мити перед початком роботи, при переході від однієї до іншої, до і після відвідування туалету, після кожної перерви. Для миття рук краще використовувати теплу воду та мило, яке має бактерицидні властивості. Для витирання рук рекомендуються індивідуальні серветки разового використання, але найбільш гігієнічним та безпечним у санітарному стані є електрорушник. Відповідно до санітарним норм працівникам виробництв забороняється мати манікюр ( крім виробничого), нігті повинні бути коротко зрізані.
Працівники виробництва, а особливо кондитери, кухарі гарячого, холодного цехів, роздаткової не допускається до роботи, якщо вони хворі на грип, ангіну, катар нижніх та верхніх дихальних шляхів. Хворі працівники є носіями токсикогенних стафілококів, як в разі потрапляння в готову їжу, особливо кремові вироби, можуть викликати тяжкі харчові отруєння.
Особливі вимоги висуваються до санітарного одягу персоналу. Санітарний одяг працівників закладу харчування повинен складатися з халата або куртки з брюками, фартуха, косинки чи ковпака. Ковпаки (косинки) повинні повністю прикривати волосся. Санітарний одяг повинен бути акуратним і виготовлятися з тканини, що легко піддається пранню.
Кожен працівник повинен мати не менше 3 комплекти санітарного одягу, зміна санітарного одягу проводиться в міру забруднення, але не рідше ніж 1 раз на 2 дні
. У санітарному одязі не можна виходити за межі виробництва, відвідувати санітарні вузли. Перед відвідуванням туалету необхідно знімати санітарний одяг у спеціально відведеному місці, а після відвідування ретельно вимити руки з милом і продезінфікувати дезінфікуючим засобом 0,2 % розчином хлорного вапна, що використовується у закладі відповідно до інструкції.
Робоче взуття повинно відповідати певним санітарним вимогам, а саме: не бути слизьким, не мати високих підборів, легко митися. Рекомендовано закрите взуття відповідно до розміру. Виконання всіх цих вимог має важливе значення у профілактиці виробничого травматизму. Особи, які влаштувалися на роботу у заклади харчування, повинні пройти попереднє медичне обстеження на бактеріоносіїв кишкових інфекцій, гельмінтози, венеричні захворювання та туберкульоз.
Так, обстеження на наявність туберкульозу (флюорографія) здійснюється 1 раз на рік. Інші дослідження проводяться у строки, встановлені місцевим органом Держпродспоживслужби. Результати досліджень заносять в індивідуальні медичні книжки.
Хворих та виявлених бацилоносіїв необхідно негайно усунути від роботи до повного одужання, що підтверджується лабораторно. По закінченню медичного обстеження та за відсутності протипоказань в особистій медичній книжці робиться відмітка про допуск до роботи.
Не допускаються до роботи працівники за наявності носіїв бактерій таких захворювань, як: сальмонельоз, дизентерія, черевний тиф, паратифи, сифіліс, туберкульоз різних форм та ін., що входять до спеціального переліку.
Дотримання правил особистої гігієни працівниками підприємства харчування є важливою умовою для профілактики низки інфекційних захворювань та харчових отруєнь. Так, тимчасово відсторонюються від роботи з готовими продуктами особи, які мають гнійникові захворювання шкіри. Для виявлення таких осіб потрібно проводити перевірку рук персоналу на наявність гнійничкових захворювань із записом результатів перевірки в спеціальному журналі. За відсутності в штаті медичного працівника таку перевірку повинен проводити завідувач виробництва або інший працівник, якому це доручається. Адміністрація підприємств харчування повинна забезпечувати своєчасне проходження працівниками обов’язкових періодичних медичних обстежень відповідно до затверджених графіків, а також забезпечити кожного працівника особистою медичною книжкою встановленого зразка.
Особисті медичні книжки після проходження медичного обстеження повинні зберігатися в адміністрації закладу. Працівникам, які працюють у філіях закладу, особисті медичні книжки видаються на руки.
Адміністрація закладу несе відповідальність за перебування на роботі осіб, які не пройшли медичного обстеження, а також за порядок і своєчасність його проходження. Працівники, які своєчасно не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються.
З метою попередження інфекційних кишкових захворювань працівниками проводять профілактичні щеплення, термін яких визначається Держпродспоживслужбою. Працівниками ЗГРГ в обов’язковому порядку проводять щеплення проти черевного тифу, паротитів та дизентерії.
Адміністрація закладу повинна забезпечити його потрібною медичною документацією: особистими медичними книжками працівників; санітарним журналом для запису вказівок і пропозицій місцевих органів Держпродспоживслужби; журналом медичних обстежень зі списком працівників; журналом обстежень на гнійникові захворювання; бракеражним журналом. У кожному ЗГРГ повинна бути аптечка з набором медикаментів для надання першої долікарської допомоги.
Працівники ЗРГ повинні мати певні знання із санітарії та гігієни, які б допомогли їм під час приготування і відпуску готової продукції попередити спалах кишкових інфекцій та харчових отруєнь.
Усі особи, які влаштовуються на роботу зобов’язані прослухати курс із санітарного мінімуму та скласти залік. Програма санітарного мінімуму містить питання, що стосуються: інфекційних захворювань, харчових отруєнь та їхньої профілактики; санітарного режиму на виробництві; правил особистої гігієни; санітарних вимог до харчових продуктів і кулінарних виробів; відомостей про раціональне харчування та здоровий спосіб життя.
Складання заліку проводять періодично: 1 раз у два роки
Комментарии
Отправить комментарий